Одним із найбільших викликів для сучасних цифрових систем захисту є розвиток квантових обчислень. Поточні алгоритми публічних ключів, такі як ECDSA і EdDSA, потенційно вразливі до квантових алгоритмів, зокрема алгоритму Шора. Хоча повномасштабні квантові комп'ютери поки перебувають на стадії розробки, криптографічна спільнота вже готується до ймовірних змін. Важливу роль у цьому відіграють багатосторонні обчислення (MPC) і порогова криптографія. Тривають дослідження щодо інтеграції постквантових криптографічних примітивів у порогові схеми — це гарантує, що розподілене управління ключами залишиться ефективним у середовищі із захистом від квантових атак. Ключова перевага MPC полягає у можливості замінити базові криптографічні алгоритми без зміни розподіленої архітектури, що дозволяє пороговим гаманцям еволюціонувати відповідно до стандартів галузі, а не втрачати актуальність із появою нових загроз.
Ще один важливий напрям розвитку — інтеграція протоколів Zero-Knowledge Proofs із багатосторонніми обчисленнями. Zero-Knowledge Proofs дозволяють учаснику підтвердити істинність твердження, не розкриваючи жодної зайвої інформації. Якщо застосовувати це у MPC-гаманцях, технологія дає змогу переконатися у коректності процесу підпису, не розкриваючи деталей обчислення чи учасників операції. Таке рішення підсилює приватність і знижує ризики для регуляторів і контрагентів, які стурбовані розкриттям чутливої операційної інформації. Поєднання MPC та Zero-Knowledge відкриває перспективу нових форматів контрольованого, але конфіденційного управління, де інституції можуть підтверджувати відповідність внутрішнім чи зовнішнім правилам без надмірного розкриття даних.
Із дедалі більшою фрагментованістю та спеціалізацією блокчейн-екосистем питання інтеграції між мережами стає ключовим для інституцій та користувачів. Зберігання активів часто охоплює різні мережі, і більшість користувачів не обмежуються одним блокчейном. Традиційні мультипідписні гаманці мають суттєві обмеження — їх архітектура прив'язана до конкретних ланцюгів. Натомість MPC-гаманці, генеруючи стандартні криптографічні підписи, забезпечують високу мобільність і сумісність. Наступним кроком стане інтеграція з рамковими рішеннями інтероперабельності, які дозволять працювати між ланцюгами без дублювання кастодіальних структур. Така еволюція дасть змогу інституційним портфелям охоплювати різноманітні цифрові активи, зберігаючи однакову розподілену архітектуру безпеки.
Вирішальним чинником адаптації будь-яких гаманець-технологій є простота використання. Хоч складність багатосторонніх протоколів MPC прихована від користувача, технології потребують подальшого розвитку для масового впровадження. Перспективним напрямом є моделі відновлення без seed-фраз. Замість необхідності зберігати резервну фразу, MPC-гаманці можуть розподіляти частки для відновлення між довіреними пристроями, кастодіанами або соціальними контактами. Це суттєво знижує психологічний та операційний тягар самообслуговування й робить управління цифровими активами більш доступним для некваліфікованої аудиторії. Згодом ці інновації змінять сприйняття криптогаманців у суспільстві — від складних і ненадійних до зручних і безпечних.
Інституції й надалі очолюватимуть впровадження MPC-гаманців, оскільки потребують гнучких систем управління та підзвітності. Зростаючи вимоги регуляторів щодо прозорості контролю і підтвердження прав, MPC створює криптографічно захищений фундамент, що відповідає фідуціарним принципам. З часом моделі управління стануть більш адаптивними: порогові значення змінюватимуться залежно від розміру транзакції, часу чи залучення певних ролей в організації. Ці програмовані механізми управління поступово стиратимуть межу між технічним контролем і корпоративною політикою, створюючи кастодіальні системи, які поєднують високу безпеку з ефективністю операцій.
Попри суттєві переваги, ряд практичних питань залишаються критичними для масового впровадження MPC-гаманців. Затримки, викликані багатосторонніми обчисленнями, є серйозним технологічним викликом, особливо у високочастотному трейдингу, де вирішальні мілісекунди. Вартість впровадження та підтримки інфраструктури MPC суттєво вища порівняно з простими гаманцями, що може стримувати роздрібне прийняття, доки не з'являться доступні масові рішення. Крім того, рівень нормативної визначеності різниться між юрисдикціями: частина регуляторів визнає MPC відповідним вимогам зберігання, інші – досі не надали позицію. Отже, установи мають інвестувати не лише в технології, але й у юридичну експертизу для успішної навігації цим ландшафтом.
Ще одна важлива проблема — ризик надмірної централізації у провайдерів послуг. Сьогодні більшість MPC-гаманців пропонують кастодіальні або напівкастодіальні компанії. Надмірна залежність від одного постачальника може звести нанівець розподілений характер рішення на рівні організації, навіть якщо криптографічна основа залишається надійною. Важливо, аби частки зберігали справді незалежні сторони, і управління не концентрувалось у межах одного інституту — це стане пріоритетом для масштабних впроваджень MPC-гаманців.
У довгостроковій перспективі MPC-гаманці стануть основою інфраструктури цифрових активів. Їхня модель безпеки відповідає вимогам як децентралізованих екосистем, так і класичних фінансових установ. Із появою стандартів та розвитку інтероперабельності MPC стане фундаментом для систем зберігання не лише криптовалют, а й токенізованих реальних активів, цифрової ідентичності чи програмованих фінансових інструментів. Конвергенція порогової криптографії з іншими передовими технологіями — Zero-Knowledge Proofs і постквантовими алгоритмами — означає, що MPC залишатиметься на вістрі практичної криптографії. Таким чином, MPC-гаманці — це не просто покращення дизайну, а стратегічна архітектурна трансформація підходів до захисту й управління цифровою цінністю.